Діагностувальна робота (читання)

 Текст 1

Наш рід

Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок, чорнобривці, сині волошки. Навіть качечку вишила.

- Що це буде, нене? – питає Андрійко.

- Українська святкова сорочка для тебе.

- Чому українська? – допитується Андрійко.

- Бо вишиваю такі квіти, які ростуть на нашій землі. А земля наша зветься Україною. А ти маленький українець.

- А ти, мамо? - І я українка, і татко, й бабуся, й дідусь. Ми українського роду і любимо нашу землю, нашу мову, наші квіти. Україна – як наша рідна хата.

Текст 2

Хто дужче любить

        Були якось Петько з Миколою в лісі. Суниць вони назбирали мало, зате двох їжаків зловили. Трапились вони на дорозі – ну як не взяти? Понесли хлопці їжаків додому, кожний до себе.

          Минуло кілька днів. Знову зустрілися хлопчики і засперечалися, хто з них більше любить свого їжака. Петька хвалиться, що годує їжака молоком, ганчір’я намостив у коморі, мало не голки йому чистить.

- А ти що зробив для свого їжака? – питає.

- Нічого, - похмуро відповів Микола. - От бачиш, - сказав Петька, - не любиш ти свого їжака.

- Ні, люблю, - заперечив Микола, - я його до лісу відніс, випустив на волю.

Текст 3

 Як Павлик списав у Зіни задачу

        Павлик був стурбований. Дома він сидів над задачею й не міг розв’язати. Тож до школи Павлик прийшов зарано, щоб у когось її списати. Бо працювати сам не любив.

        Ось прийшла Зіна. Вона добре вміла розв’язувати задачі. Павлик і питає:

- На скільки питань задача?

- На три запитання, - відповідає Зіна.

– А хіба ти не розв’язав?

- Не вийшла . . . Дай списати . . .

- Ой, Павлику, чого ж ти сам не хочеш працювати? – питає Зіна.

Але таки дала йому свій зошит.

       Павлик став списувати. Одна дія, друга, ось уже третя, а в третій дії він помітив у Зіни помилку. Там, де треба було написати 23, вона написала 32.

У своєму зошиті Павлик написав правильно, а Зіні не сказав, що в неї помилка.

          Учителька зібрала зошити, щоб перевірити. Наступного дня їх і принесла.

- У Павлика «Чудово», - сказала вчителька. – Молодець, Павлику, добре попрацював над задачею. А ти, Зіно, помилку зробила . . .

          Зіна поблідла. Вона глянула на Павлика. Павлик почервонів і похнюпив голову. 

 


Коментарі